-
1 very
1. adj1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний2) той самий, той же, саме той (як підсилення)3) самий; граничнийit grieves me to the very heart — це засмучує мене до (самої) глибини душі
4) сам по собі; простийhe could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати
5) навіть, хоча б; аж до6) істинний, законнийvery God of very God — рел. бога істина від бога істинна
◊ in very deed — насправді, безумовно
◊ in very truth — воістину
◊ the very idea! — що ви кажете! (подив)
◊ the very man — найбільш підхожа людина
◊ the very thing — саме те, що потрібно
◊ this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю
◊ to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину
2. adv1) дуже, значноvery much — дуже, надзвичайно
2) після заперечень — дещо, доволі, досить3) самий, най-the very first (best) — найперший, найкращий
at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині
I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг
4) точно, прямо; якраз, саме◊ very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд
◊ very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник
◊ very heavy rocket — військ. надпотужна ракета
◊ we very nearly died — ми мало не загинули
◊ may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?
◊ my very own Christy — Крісті, рідна моя
◊ very early warning system — військ. система дуже раннього попередження
◊ V. light — військ. сигнальна ракета Вері
◊ V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері
◊ V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)
* * *I a1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)II adv.1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя -
2 lot
1. n1) доляto cast (to throw) in one's lot with smb. — зв'язати свою долю з кимсь
2) жеребthe lot fell upon (came to) me — жереб випав на мене
to settle smth. by lot — вирішити (розв'язати) щось жеребкуванням
3) ділянка (землі)parking lot — амер. місце стоянки автомашин
4) партія, серія (товарів, боєприпасів)5) речі, продані на аукціоні оптом6) розм. група людей, компанія7) розм. велика кількість; безлічa lot of — багато, безліч
lots and lots — величезна кількість, сила-силенна
8) податок; мито9) кін. територія кіностудії для натурних зйомок2. advзначно, набагато, далекоa bad lot — погана (нездатна) людина
3. v2) розподіляти, призначати3) кидати жереб4) сортувати, підбирати, складати список (каталог)5) амер., розм. розраховувати (на щось — on, upon)* * *I n1) жереб2) доля3) aмep. ділянка ( землі)across lots — навпростець, найкоротшим шляхом
4) партія, серія (товарів, виробів)lot production — серійне виробництво; eк. лот; вiйcьк. партія ( боєприпасів); річ на аукціоні
5) ( the lot) усе; всі (the whole lot, all the lot)6) ( з прикметниками) людинаa bad lot — негідник; люди
7) велика кількість, безлічa lot of — багато, безліч
lots and lots of — величезна кількість (кого-небудь, чого-небудь)
8) податок, мито9) кiнo місце кінозйомок10) лотерейний квиток, що вигравII adv III v1) дробити, ділити на частини, розбивати на ділянки ( lot out); розподіляти, призначати2) кидати жереб -
3 much
1. nбагато чогоthere is much to be done — багато (чого) треба зробити
2. adj (comp more; sup most)багато3. adv (comp more; sup most)1) дуже2) значно3) майже, приблизно* * *I n1) багато чого2) у сполученнях; as much це - те; саме цеII a(more; most)1) багато; icт. багато хтоso much so that — настільки, що
III advas much as — стільки ж; так само багато; більше
(more; most)1) дуже; багато2) приблизно, майже3) посил. набагато, значноas much as — ( стільки) скільки
-
4 много
нрч.1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.* * *нареч.1) бага́то; бага́цько2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно -
5 Lot
1. n1) доляto cast (to throw) in one's lot with smb. — зв'язати свою долю з кимсь
2) жеребthe lot fell upon (came to) me — жереб випав на мене
to settle smth. by lot — вирішити (розв'язати) щось жеребкуванням
3) ділянка (землі)parking lot — амер. місце стоянки автомашин
4) партія, серія (товарів, боєприпасів)5) речі, продані на аукціоні оптом6) розм. група людей, компанія7) розм. велика кількість; безлічa lot of — багато, безліч
lots and lots — величезна кількість, сила-силенна
8) податок; мито9) кін. територія кіностудії для натурних зйомок2. advзначно, набагато, далекоa bad lot — погана (нездатна) людина
3. v2) розподіляти, призначати3) кидати жереб4) сортувати, підбирати, складати список (каталог)5) амер., розм. розраховувати (на щось — on, upon)* * *n; рел.Lot 's wife — дружина Лота ( перетворена на соляний стовп); мop.; жapг. сіль
-
6 heaps
-
7 very
I a1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)II adv.1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя -
8 ідеалізація
ІДЕАЛІЗАЦІЯ - 1) Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконаліше, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. 2) Спосіб логічного моделювання, завдяки якому створюються теорії (ідеалізовані об'єкти - типу абсолютно чорного тіла, ідеального газу, точки тощо). Вони відображають реальні можливості конструювання моделей емпіричних об'єктів у "чистому" вигляді, звільненому від конкретних властивостей, неістотних з погляду розвитку певної наукової теорії. Результати І. не є довільними. У граничному випадку вони відповідають окремим реальним властивостям об'єктів або допускають їх інтерпретацію, виходячи з даних спостереження М. ежі ефективності І. визначаються практикою. І. відрізняється від абстрагування тим, що спрямована на процеси побудови можливих об'єктів у мисленні. -
9 well
1. n1) колодязь2) криниця; джерело, ключ; струмок3) водойма, водоймище4) pl мінеральні води (курорт)5) перен. джерело, кладезь (знань тощо)6) сходова клітка, сходи7) шахта ліфта8) гірн. свердловина9) тех. відстійник, зумпф10) місця адвокатів (в англійському суді)11) добро; благо; усе добре12) (the well) збірн. здорові2. adj (comp better; sup best)1) звич. pred. здоровий2) pred. добрий, гарний, хорошийwell and good — ну й чудово; тим краще
3. adv (comp better; sup best)1) добре; гарно; відмінно; вдало; благополучноto go well together — гармоніювати; підходити один до одного
2) гарненько, як слід, як годиться3) дуже, вельми4) значно, далекоwell back — далеко назад; далеко позаду
5) цілком, повністю6) розумно; справедливо; ґрунтовноas well — крім того, на додаток; також
as well as — так само, як
well and truly — ґрунтовно, сумлінно
well away — на ходу; розм. напідпитку, ледь стоячи на ногах
well under — розм. п'яний
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має; кінець — ділу вінець
4. v1) підніматися (про воду; тж well up)2) закипати (тж well up)3) бити ключем, хлинути джерелом; бризками (тж well out, well forth)□ well over — переповнюватися; литися через край
5. intну!well, what next? — ну, й що далі?
well, now tell me all about it — ну, а тепер розкажіть мені все про це
well, what news? — ну, що нового?
* * *I [wel] n1) криниця2) струмок, ключ; джерело( мінеральне); водойма; pl мінеральні води ( курорт)3) джерело, кладязь4) прогін сходів; шахта ліфта5) гірськ. свердловина6) тex. відстійник, зумпфII [wel] v1) підніматися (про воду; well up)3) бити ключем; хлинути, бризнути (well out, well forth)4) ( over) переповнюватися; литися через крайIII [wel] n1) добро; благо2) ( the well) здоровіIV [wel] a1) predic здоровий; той, що одужав2) predic хороший, в задовільному стані3) заможний; той, що процвітає4) вдалий5) бажаний, доцільнийV [wel] adv(better; best)1) добре, відмінно; удачно; благополучно2) позитивно, сприятливо3) заможно4) значно5) цілковито, повністю6) розумно, з повним розумінням; справедливо7) ретельно8) дуже9) досить10) в словоспол.as well — також, теж; з таким же успіхом
as well as — також; так само як; на додаток; крім того
VI [wel]well done /run/! — молодець!, добре! ( схвалення)
int ну!well, I declare! — ну, скажу я вам!; ну, ну!, нема що сказати!
well, to be sure — от тобі е маєш!
-
10 гораздо
1) багато, багацько, далеко, геть, значно. [Пшеничний хліб багато кращий від житнього. Далеко легше. Вона геть більше за мене знала (Конис.)];2) добре, гарно. Горазже - краще.* * *нареч.1) при сравн. ст. набага́то, бага́то, значно, дале́ко; куди́2) (при глаг. и прил. - очень, весьма) ду́же, ве́льми -
11 more
1) більший; більш численний (значний, інтенсивний)eight is two more than six — вісім на два більше, ніж шість
2) додатковий2. adv (comp від much)1) більше, ще2) знову; щеmore or less — більше чи менше; приблизно
the more he has the more he wants — чим більше він має, тим більше йому хочеться
the more the better — чим більше, тим краще
he is no more — його вже немає (в живих), його не стало
* * *I [mxː] a1) compar від much 2, much 3, many much 22) більший; значний,3) додатковийII [mxː] adv1) compar від much 2 II більше2) ще; знову; на додаток3) служить для утворення багатоскладових прикметників, прислівників більшmore or less — більш-менш; певною мірою
-
12 герменевтика філософська
ГЕРМЕНЕВТИКА ФІЛОСОФСЬКА - виникла і розвивалась, з одного боку, у річищі традиційної герменевтики (див. герменевтика) - як її відгалуження, з другого боку - Г.ф. є певним щаблем у процесі внутрішньої еволюції останньої, який суттєво оновлює і видозмінює її предметне поле. Спочатку Г. ф. розглядали як мистецтво тлумачення (ars interpretandi) текстів та інших проявів думки. Потреба у "культивації правильного тлумачення" виникла тоді, коли нашарування культури стародавнього світу ускладнили безпосереднє розуміння текстів, які вважалися зразковими. Після перших герменевтичних досліджень софістів і Аристотеля ("Про тлумачення") мистецтво інтерпретації набуває значної ваги й поширення. У наступні часи з'являються герменевтичні пояснення до тлумачення Біблії та спроби систематизації засобів, що уможливлюють і полегшують розуміння класичної та юридичної літератури. У Новий час термін "герменевтика" вперше вживає в 1629 - 1630 рр. страсбурзький філософ і теолог Даннгауер. На його думку, "загальна герменевтика" - це наука про засадничі принципи тлумачення письмових джерел із теології, правознавства й медицини. Формування Г.ф. відбувалося значною мірою як наслідок дослідження проблеми тлумачення у двох аспектах: 1) багатозначності знаків, 2) співвідношення тексту й буття. Універсалізація герменевтики, набуття нею філософського статусу здійснювалися завдяки поступовому усвідомленню щільного зв'язку цих двох аспектів і проблематизації методичного характеру герменевтики. Варіанти універсальної герменевтики, запропоновані Шляєрмахером іДильтеєм, містили ідею визначення смислу будьякого тексту в залежності від розуміння задуму автора, а не зв'язку між текстом і читачем. Г.ф. Гадамера відзначають: заперечення психологізму, властивого цим першим варіантам універсальної герменевтики, і наголошення на тому, що мова як комунікація є буттєвим простором зазначеного зв'язку. У праці Гадамера "Істина і метод. Основи філософської герменевтики" (1960) думку Гайдеггера про єдність розуміння із саморозумінням (буттям) інтерпретатора - т. зв. "герменевтичне коло" - узгоджено з думкою про мову як підставу "злиття горизонтів" тексту і читача. Отже, читання як своєрідна інтеракщя між текстом і інтерпретатором править тут за парадигму будьякого розуміння. Відмова від поняття "об'єктивного смислу", незалежного від цієї інтеракції, спонукає Гадамера критично поставитися до самого ідеалу методу в герменевтиці, оскільки поняття методу передбачає абстракцію об'єкта. Наголошуючи на тому, що герменевтика є насамперед практикою, Гадамер водночас підкреслює, що йому вдалося уникнути суб'єктивації смислу, притаманної попередній універсальній герменевтиці Г. оловний недолік останьої в тому, що вона опосередковувала "об'єктивний смисл" (у необхідності якого вона не сумнівалася) дослідженням авторського бачення смислу свого тексту, тобто дослідженням предмета, який принципово не об'єктивується. Г.ф. трактує комунікацію як традицію, чия мовна та історична природа забезпечує істинність розуміння. Існування в традиції як спосіб осягнення істини має, за Гадамером, структуру герменевтичного досвіду, що його як "досвід світу" він протиставляє "науковому досвіду", крізь призму якого дивилася на поняття істини попередня філософія. Досвід світу, утворений з істин філософії, мистецтва та історії, має історичний характер. Це означає, що старий досвід не просто усувається новим чи повторюється, він визначає спосіб засвоєння нового й також зазнає змін під його впливом. У цьому плані Гадамер обмірковує значення упереджень для розуміння. Істинність смислу як відповідність буттю не означає незалежність від напередвизначеного традицією, адже саме традиція є буттям, яке передує нашим актам рефлексії, бо ми самі завжди вже занурені в неї. Інтерпретація, що сягає істинного смислу, здійснюється в межах самовиявлення текстом умов існування свого смислу. Проте інтерпретація - не відтворення смислу, вміщеного автором у тексті, а саме творення смислу в зустрічі з текстом як "носієм" смислу (комунікація). Наше розуміння водночас експансивне й співвідносне, тобто спонтанність його смислотворної дії обмежена іманентною необхідністю тексту, що належить традиції і нашим передрозумінням. Тому істина скінченна, а ми завжди упереджені, хоч і не приречені підпорядковувати думку одним і тим самим упердженням. Навпаки, засвоєння нового смислу дозволяє не лише усвідомити умови його розуміння, що їх диктує традиція, а й висвітлити власні упередження, тобто краще зрозуміти себе. Незалежність від будь-яких упереджень є, на думку Гадамера, теж упередженням, до того ж, хибним. Втім, якщо розглядати ідеал неупередженого розуміння як засаду традиції Просвітництва, перед Гадамеровою герменевтикою постає проблема різноманітності й суперечливості традицій, що поновлює питання про істинність і вимагає нових роз'яснень щодо ототожнення традиції з буттям. До численних спроб обмежити гадамерівський історизм належать варіанти герменевтики Апеля, Габермаса й Рикера. Апель аналізує комунікацію, що уможливлює розуміння з точки зору виокремлення її трансцендентальних умов, тим самим повертаючись до метафізичного поняття буття. Габермас звертається до ідеї герменевтичного методу, який має сприяти усуненню перекручених форм комунікації. Рикер доповнює філософську герменевтику семіотичним аналізом і намагається в ній інтегрувати різні методи інтерпретації.А. БогачовФілософський енциклопедичний словник > герменевтика філософська
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский